Собівартість зернового виробництва у сезоні-2017 зросте на 10%

Опубліковано vertik
Категорія:

image_largeУпродовж чотирьох попередніх сезонів Україна щороку збирала рекордні врожаї зерна та олійних культур, що позитивно позначилося на розвитку експорту вітчизняної сільгосппродукції. В результаті частка аграрної продукції за підсумками 2016 року у загальному експорті становить до 40%. Про це розповів генеральний директор консалтингової агенції «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

– До кінця березня 2017-го можна прогнозувати, що з країни буде вивезено близько 32 млн т зернових культур, а загальний експорт із зерна досягне 38-39 т млн. За соняшниковою олією по лютий включно експорт становив трохи менше 2,7 млн т, 2016-го за цей же період було реалізовано на зовнішніх ринках 2,2 млн т.

Стабільний приріст урожаю – свідчення того, що виробників влаштовує рівень прибутку. Це один із плюсів аграрного сектору. Але є й свої мінуси, про які багато хто забуває, зокрема інтенсифікація аграрного виробництва, яке стає все більш капіталомістким. В останні роки ця тенденція стає дедалі помітнішою. Такий висновок С. Феофілов робить, виходячи із постійного зростання інвестицій у аграрні технології. «Це видно щодо зростання імпорту і насіння, і ЗЗР, і техніки. За останні 3 роки суттєво зріс імпорт тракторів і досяг понад $1 млрд. От якби цей мільярд, та спрямувати б на ХТЗ чи Південмаш…», – пожартував провідний аграрний експерт країни.

Аграрне виробництво зростає насамперед за рахунок підвищення врожайності. Проте аналітик пропонує подивитися на капіталізацію сільгоспвиробництва з іншого боку: Це означає, що фермери зосередилися на кількісних показниках своєї роботи. Основний мотив: більше врожаю – більше експорту.

Проте ситуація на світовому ринку переконує, що це є одностороння стратегія. Адже зростання врожайності, кількості зерна на світових ринках, підвищення запасів у країнах, що виробляють, крім позитивних результатів несуть за собою і негативні наслідки, насамперед, це зниження цін і, як наслідок, зниження маржинальності та прибутковості.

– Мало хто звертає увагу на те, що практично весь процес інтенсифікації та залучення нових технологій на 85% фінансується з кишені фермера – це офіційні дані Держкостату України. Тільки 10% у фінансуванні польових робіт становлять банківські кредити. Залишок у 5-6% становлять – форвардні контракти, авансові платежі.

Сьогоднішні рекорди з урожаю та експорту також зумовлені 2-3-кратною девальвацією національної валюти. Фактично це паперовий прибуток. Проблема й у тому, що в основному експортує сировину. «Це шлях до того, що прибуток дуже залежить від ситуації на світових ринках», – попередив С. Феофілов.

За прогнозами засновника «УкрАгроКонсалту», ціни на агросировину залишатимуться стабільно низькими. Це означає, що прибуток українських фермерів може скоротитися вже за підсумками 2016 року. Дані Держкомстату щодо рентабельності ще очікуємо, але вже зараз впевнені, що рентабельність буде нижчою і в сезоні-2017/18 збережеться та сама тенденція», – вважає аналітик.

Щоб зберегти високу прибутковість та врожайність, необхідно змінювати аграрну стратегію.

Як змінюються світові зернові ринки?

На глобальному ринку зерна та олійних культур спостерігається відвертий дисбаланс. «Причина у постійному надвиробництві. Світове споживання не зростає такими темпами, як пропозиція зерна. Так, триває зростання світових запасів», – зазначила аналітик світового ринку зернових та олійних культур «УкрАгроКонсалт» Олена Гесова.

У 2017-2018 роках фундаментальних факторів для зростання цін на зернові не передбачається. Як у цьому випадку чинять інші країни? Є. Гесова наводить як приклад способи дії інших країн для боротьби з низькою маржинальністю:

- у США різко скорочені площі під пшеницею на користь сої;

– Канада фокусує увагу на нішевих культурах (нут та горох);

- Австралія збирається скоротити посіви під пшеницею на користь каноли;

– країни Південної Америки продовжують агресивно нарощувати площі під пшеницею та кукурудзою, оскільки вони все ще отримують прибуток у цьому сегменті. Зокрема Аргентина користується скасуванням експортних мит на зернові культури;

– Китай зосередився на розвитку потужностей для переробки агросировини;

– у країнах Причорномор'я посівні під зерновими залишаються на стабільному рівні.

Прогноз на 2017-й

– Якщо Україна змогла реалізувати свій експортний потенціал щодо зерна у поточному сезоні, то Росія увійде у новий сезон із рекордними запасами зернових. Факторів для зростання світових цін на зерно не передбачається. Ціни будуть стабільні, але низькі, – прогнозує Сергій Феофілов.

На підвищення прибутковості традиційні підходи (зростання виробництва та експорту) не діють. Потенціал 2017-го було закладено півроку тому, його можна оцінити за обсягами закупівлі насіння та пального. «Урожай було сформовано ще 4-6 місяців тому. Прогнози щодо цьогорічного врожаю райдужні – на рівні 60-65 млн т», – переконаний керівник «УкрАгроКонсалту».

Світова тенденція – основні виробники скорочують площі під пшеницею, обираючи маржинальніші культури. Для України такими можуть бути кукурудза та соняшник, вважає С. Феофілов. Основним критерієм для вітчизняних господарств залишаються валові показники. Так, Україна зробила прорив, отримала доступ до глобального ринку, але інвестори зацікавлені у довгостроковому прибутку. Це недооцінюється лише на рівні міністерств».

Чи перспективні нішеві культури в Україні?

На думку С. Феофілова, географічні умови України однозначно сприяють вирощуванню масових культур. Проте з боку споживача зростає інтерес до нішевих культур. Так, зростають площі під горохом. «15 років тому в Україні збирали 1-1,5 млн. т гороху. Нині ж спостерігаємо відродження виробництва цієї культури. Якщо раніше під горохом було 200 тис га, то зараз на 25% більше», – повідомив аналітик.

Ще одна популярна нішева культура – нут. «Ціни на нього в рази вищі за масові культури. Але це специфічна культура – неможливо продавати кораблями. Він вимагає виходу цільові ринки, на споживачів. Як правило, нут продається в упаковці, іноді у вигляді напівфабрикату. Більшість українських фермерів не готові до налагодження нових відносин із споживачем. Наразі центр ваги зміщується від виробництва до попиту. Так, найбільший виробник соняшникової олії – Cargill – орієнтується на потреби споживача: розвиває логістику, склади у країнах-споживачах, щоб вивчити їхні звичаї та звички та з їх урахуванням отримувати вищу маржу», – розповів С. Феофілов.

Загалом, аналітик упевнений, що щодо нішевих культур перспектива в Україні є, особливо на Півдні країни. Нішеві культури цікаві як дрібних так великих підприємств. «Холдинги також укладають договори та займаються нішевими культурами. Канада близько 20-25 років тому почала розвивати програму розвитку бобових. Їхні аналітики тоді передбачили, що попит зростатиме, вони залучили довгострокові інвестиції. В результаті Канада виграла – сьогодні це основний постачальник бобових до Індії та країн Азії».

При розвиненому управлінні вирощування нішевих культур та у великих та середніх підприємствах буде цілком ефективним. Однак для цього потрібні серйозні інвестиції. Наскільки швидко фермери власними зусиллями та інвестуванням власних коштів змінять стратегію аграрного сектору – не відомо. Для будь-яких різких змін потрібні і гроші, і вищий рівень управління, – вважає Сергій Феофілов.

Чи відродиться виробництво жита та гречки?

– Посіви під житом та гречкою останнім часом скорочувалися. Хлібопеки змушені були імпортувати житнє борошно для потреб свого виробництва. Але ситуація змінюється на краще, – розповіла аналітик зернових ринків «УкрАгроКонсалту» Єлизавета Малишко.

Три сезони поспіль Україна недосіювала жито та збирала рекордно низькі врожаї. Перші два роки Україна «протрималася» за рахунок запасів, але у 2016/17 МР ситуація погіршилася – житнє борошно в дефіциті порівняно з пшеничним, ціни зросли та житнє борошно імпортується, перевага з Білорусі.

– Імпорт житнього борошна – нове явище для українського ринку. Тому до нас на конференцію «Зерно Причорномор'я» подали заявки представники білоруського бізнесу, – повідомив Феофілов.

Після зростання цін привабливість культури різко зросла. Восени 2016 року було засіяно близько 170 га. Врожаю цілком вистачить покриття потреб внутрішнього ринку. Швидше за все ці площі залишаться на стабільному рівні, – прогнозують в «УкрАгроКонсалті».

У сезоні-2016 вже було засіяно достатньо для внутрішнього ринку гречки. Ціни не впали до 2013 року, проте значно знизилися. Україна вийшла на бездефіцитне виробництво культури У сезоні-2017 посівні площі під грекою залишаться на рівні минулорічних.

Які зернові найрентабельніші?

Попередні розрахунки свідчать, що рентабельність у середньому за культурами зросла на 2% і становить близько 28%. «Трохи знизилася рентабельність по соняшнику, але він, як і раніше, залишається однією з найбільш рентабельних культур. За 2016 рік «вистрілив» ріпак – через загибель посівів ціна на нього зросла», – пояснила Є. Гесова.+

За попередніми прогнозами, 2017-го собівартість виробництва зерна зросте як мінімум на 10%. "Якщо ціни залишаться на торішньому рівні, то рентабельність як зернових, так і олійних знизиться", - стверджують аналітики "УкрАгроКонсалту".

Українська