Новини

Останні 20 років стали для України ні чим іншим, як часом згаяними можливостями з погляду залучення в економіку прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Чиста середня притока ПІІ за останні два десятки років у нас утричі нижча, ніж в аналогічних країнах. «Недоотримані» інвестиції в економіку України за цей період оцінюються приблизно у $150 млрд.

Три останні роки були дуже важкими для української економіки, насамперед через зовнішню агресію та низку інших факторів: банківську кризу, відтік капіталу, падіння цін на товарно-сировинні ресурси та ін.

Наразі вітчизняна економіка демонструє невелике зростання. Але для суттєвого, вибухового зростання необхідні $10 млрд. іноземних інвестицій щорічно, як мінімум, до 2035 року. І це нам під силу: Україна вже мала такий рівень інвестицій у минуле десятиліття.

Після аналізу інвестиційної екосистеми України ми визначили чотири ключові фактори для ефективного залучення ПІІ.

1. Керівництво: Україна має мати спільну стратегію залучення ПІІ, з політичною підтримкою на найвищому рівні.

2. Угоди: ми маємо нарешті зрозуміти, що справа не в країні. Компанії інвестують у такі угоди, де бачать потенційні прибутку.

3. Достатність інформації про Україну та її інвестиційні можливості.

4. Створення відповідного бізнес-середовища: за даними статистики, понад 50% готових інвестиційних проектів в Україні ніколи не здійснюються через процедурні та адміністративні перепони.

Для того, щоб ці фактори заробили на благо України та інвесторів, необхідно мати на увазі, що лише певні галузі української економіки придатні для великих іноземних інвестицій. Потрібно розуміти, що це за галузі. Також слід мобілізувати не лише вітчизняне, а й іноземне політичне керівництво, не забуваючи участі міжнародних фінансових інститутів. Інвестиційні угоди, які ми пропонуємо іноземним інвесторам, повинні враховувати потенційні ризики, а також передбачати шляхи їхнього пом'якшення. Про великих інвесторів взагалі потрібно дбати не лише у процесі угоди, а й протягом усього періоду їхньої роботи в Україні.

Усі ці завдання і має вирішувати Національна інвестиційна рада.

Насамперед ми підтримуватимемо всі ініціативи (інституційні, законодавчі та політичні), які необхідні, щоб дати зелене світло великим інвесторам та їхньому капіталу.

Робота ради складатиметься із трьох основних напрямів, розподілених між трьома рівнями.

Стратегічний рівень – це сама порада. До нього входять топ-менеджери компаній та інвестиційних фондів та ключові українські зацікавлені сторони. Наразі ми отримали підтвердження від керівників 10 великих міжнародних компаній. Повний склад ради ми представимо на початку лютого після форуму в Давосі.

Тактичний рівень — мала рада, що складається з представників бізнес-асоціацій та керівників провідних міжнародних компаній, які працюють в Україні. Це дискусійний майданчик для обговорення конкретних дій.

Операційний рівень. Повсякденна діяльність ради здійснюється через її офіс — неурядову організацію, яка працює на постійній основі.

Національна інвестиційна рада складатиметься приблизно з 40 учасників: 20 представників міжнародних інвесторів та 20 ключових зацікавлених сторін з боку держави — Президент, прем'єр-міністр, голова Національного банку, голова адміністрації Президента, керівники міністерств та інші.

Мала порада — це приблизно 20 представників бізнес-асоціацій та CEO глобальних компаній, присутніх в Україні, а також українські міністри, чиновники та бізнес-омбудсмени.

Перезапуск Національної інвестиційної ради є ключовим кроком для побудови правової та інституційної основи українського бізнес-середовища. Це може сприйматись надто оптимістично, але я переконаний, що зараз найкращий час інвестувати в Україну: ми подолали кризу, перебуваємо на шляху зростання і нам є що запропонувати інвесторам.